Інформація щодо особливостей застосування антикорупційного законодавства в частині проведення спеціальної перевірки
У зв’язку з численними зверненнями до Міністерства юстиції щодо нових правил проведення спеціальної перевірки інформуємо про таке.
26 квітня 2015 року введено в дію Закон України «Про запобігання корупції» (далі – Закон).
Законом визначено, що порядок проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком (далі – спеціальна перевірка), та форма згоди на її проведення затверджуються Кабінетом Міністрів України (абзац третій частини першої статті 57 Закону).
Відповідний Порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (далі – Порядок).
Згідно із частиною третьою статті 106 Конституції України Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов’язковими до виконання на території України.
Указ Президента України від 25 січня 2012 року № 33 «Про Порядок проведення спеціальної перевірки відомостей щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування» видано відповідно до статті 11 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».
Разом з тим вказаний Закон (крім положень щодо фінансового контролю) втратив чинність 26 квітня 2015 року у зв’язку із введенням у дію Закону.
Відповідно до частини другої статті 19 Основного Закону України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, при організації спеціальної перевірки керівникам (заступникам керівників) державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування або їх апарату слід керуватися не вищезазначеним Указом Президента України, а Порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України у відповідності до положень 57 і 58 статей Закону.
Так, відповідно до пункту 1 Порядку, спеціальна перевірка проводиться стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком. При цьому до посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, Закон та Порядок відносять:
посади, передбачені частиною першою статті 9 Закону України «Про державну службу»;
посади посадових осіб місцевого самоврядування, які належать до
першої – третьої категорій посад, згідно із частиною першою статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування;
посади державних службовців, які належать до першої – третьої категорій посад, згідно зі статтею 25 Закону України «Про державну службу»;
посади керівників, заступників керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, їх апаратів та самостійних структурних підрозділів, керівників, заступників керівників органів влади Автономної Республіки Крим, державних органів, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей, районів, міст республіканського в Автономній Республіці Крим або обласного значення, районів у місті, міст районного значення, міст Києва або Севастополя, – незалежно від категорій посад державних службовців, до яких відповідні посади належать;
посади суддів, прокурорів і слідчих;
посади, що підлягають заміщенню вищим офіцерським складом військовослужбовців.
При цьому слід враховувати, що частиною першою статті 56 Закону, зокрема визначено осіб, щодо яких спеціальна перевірка не проводиться:
1) кандидати на пост Президента України, кандидати у народні депутати України, кандидати у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та на посади сільських, селищних, міських голів;
2) громадяни, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу та на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або залучаються до виконання обов’язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу;
3) претенденти, які перебувають на посадах в державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування та призначаються в порядку переведення чи просування по службі на посади в межах того ж органу або призначаються в порядку переведення на посади в інших державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
При цьому, варто зазначити, що питання про призначення претендента на посаду в порядку переведення на посаду до іншого державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, стосовно яких спеціальна перевірка вже проводилася, розглядається після отримання копії довідки від органу, яким організовано проведення такої перевірки.
У разі ж якщо щодо таких претендентів спеціальна перевірка не проводилася їх призначення може бути здійснене лише після проведення відповідно до вимог Закону спеціальної перевірки.
4) претенденти, які перебувають на посадах в державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, що припиняються, та призначаються в порядку переведення на роботу до інших органів, до яких переходять повноваження та функції органів, що припиняються;
5) особи при розгляді питання про включення їх до списку народних засідателів або присяжних.
Перелік посад з підвищеним корупційним ризиком визначатиметься Національним агентством з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство) після початку його функціонування.
Ще однією новелою стало розширення кола суб’єктів, які уповноважені на проведення, а також на організацію спеціальної перевірки.
Зокрема, введено нових суб’єктів проведення – Державну судову адміністрацію (наявність в Єдиному державному реєстрі судових рішень відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності), Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку (наявність корпоративних прав), Службу безпеки (наявність допуску до державної таємниці; відношення особи до військового обов’язку (в частині персонально-якісного обліку військовозобов’язаних СБУ), Міністерство оборони, військових комісаріатів Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя (відношення особи до військового обов’язку).
Відомості щодо наявності інформації про претендента на посаду в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (далі – Реєстр), надаватиме Національне агентство.
Разом з тим, до початку ведення Національним агентством Реєстру встановлено обов’язок Міністерства юстиції продовжувати здійснення повноважень щодо забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, та забезпечувати надання інформації з нього час проведення спеціальної перевірки (пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171).
Крім того, до повноважень Міністерства юстиції відповідно до Порядку належить також надання інформації стосовно наявності інформації про особу в Єдиному державному реєстрі осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади», та щодо наявності в особи корпоративних прав.
При цьому, варто зазначити, що порядки ведення відповідних реєстрів затверджені наказами Міністерства юстиції (наказ від 11 січня 2012 року
№ 39/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 січня 2012 року за
№ 28/20341, наказ від 16 жовтня 2014 року № 1704/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 жовтня 2014 року за № 1280/26057), якими передбачено, що центральний апарат Міністерства надає витяги лише відповідно до письмового запиту Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України та Секретаріату Кабінету Міністрів України. На підставі письмового запиту інших державних органів, органів місцевого самоврядування витяги надає Головне територіальне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим та головні територіальні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.
Крім того, відповідно до нового антикорупційного законодавства розширено повноваження Нацдержслужби. Зокрема, цей орган забезпечує надсилання до державних органів (їх територіальних органів) запитів про перевірку відомостей щодо претендентів на посади, призначення (обрання) на які здійснюється Верховною Радою України, а також організовує проведення спеціальної перевірки у новоутворених державних органах до моменту утворення у таких органах відповідального структурного підрозділу.
Стосовно претендентів на посади в органах місцевого самоврядування, призначення (обрання) чи затвердження на які здійснюється місцевою радою, слід зазначити, що спеціальна перевірка щодо цих осіб проводиться після їх призначення (обрання) чи затвердження на відповідні посади.
Для проведення спеціальної перевірки такі особи протягом трьох робочих днів з дня призначення (обрання) чи затвердження подають до органу місцевого самоврядування передбачені Порядком документи.
Інформація щодо перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про активи
З огляду на надходження до Міністерства юстиції неодноразових звернень громадян, представницьких та інших органів державної влади Міністерство в межах компетенції інформує про таке.
Згідно із положеннями статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, здійснюється шляхом її заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції. При цьому, перевірка достовірності відомостей, зазначених особою у такій декларації, здійснюватиметься вказаним центральним органом виконавчої влади.
Разом з тим до початку роботи електронної системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, суб’єкти декларування зобов’язані подавати декларації про майно, доходи, витрати та зобов’язання фінансового характеру відповідно до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» (далі – Закон). Положення Закону щодо фінансового контролю також залишаються чинними (пункт 2 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції»).
Відповідно до положень статті 12 «Фінансовий контроль» Закону перевірка достовірності зазначених у декларації відомостей здійснюється Державною фіскальною службою України, у порядку, визначеному Міністерством фінансів України.
Такий порядок затверджено наказом Міністерства фінансів України
від 13 березня 2015 року № 333, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України
15 квітня 2015 року за № 418/26863.
Загальний алгоритм проведення Державною фіскальною службою України перевірки відповідно до зазначеного Порядку включає такі складові:
1) одержання від державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права копії декларації суб’єкта декларування;
2) проведення перевірки достовірності зазначених у декларації відомостей, що фактично полягає в:
аналізі наявної в контролюючому органі податкової інформації щодо доходів, отриманих суб’єктом декларування, та порівнянні її з відомостями про доходи, вказані в декларації, з метою з'ясування достовірності та повноти їх відображення в декларації;
порівнянні відомостей про вказане в декларації нерухоме майно, транспортні засоби, кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах, цінні папери, внески до статутного (складеного) капіталу товариства, підприємства, організації, фінансові зобов’язання з наявною в контролюючому органі податковою інформацією про них з метою з’ясування достовірності та повноти їх відображення в декларації;
проведенні арифметичного контролю;
3) направлення запитів до державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також платників податків для одержання документів (копій документів) та інформації щодо відомостей, які мають відображатися в декларації, у межах повноважень, визначених Податковим кодексом України та Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», у разі:
встановлення розбіжностей між відомостями, зазначеними в декларації, та наявною в контролюючому органі податковою інформацією про них;
необхідності з’ясування інформації щодо перебування у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта нерухомого майна, транспортних засобів, перебування у його власності цінних паперів, внесків до статутних (складених) капіталів товариств, підприємств, організацій, витрат на придбання, фінансових зобов’язань, інших відомостей, які мають відображатися в декларації;
4) одержання від суб’єкта декларування письмового пояснення та/або копій підтвердних документів у разі встановлення розбіжності між відомостями, зазначеними в декларації, та наявною в контролюючому органі податковою інформацією про них, у тому числі встановлені після отримання відомостей за запитами від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також платників податків.
Надані письмові пояснення та/або копії підтвердних документів з питань встановлених розбіжностей є обов'язковими до розгляду та врахування при складанні висновку про результати здійснення перевірки;
5) підготовка висновку про результати здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
6) надсилання письмового повідомлення спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції, а також керівнику органу, в якому працює відповідний суб’єкт декларування, у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру.
Інформація щодо отримання відомостей про юридичну особу
з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення
До Міністерства юстиції надходять численні звернення щодо отримання відомостей про відсутність/наявність юридичної особи в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.
У зв’язку з цим інформуємо про таке.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про запобігання корупції» відомості про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв’язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством з питань запобігання корупції.
До початку ведення цього Єдиного державного реєстру Міністерство юстиції продовжує здійснювати повноваження щодо забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення (пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171).
Відповідно до наказу Міністерства юстиції від 11 січня 2012 року № 39/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 січня 2012 року за № 28/20341, до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення вносяться лише відомості про фізичних осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень.
Таким чином, у Міністерства юстиції відсутні повноваження стосовно надання документу щодо притягнення юридичної особи до відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень.
Разом з тим, отримання інформації щодо притягнення/не притягнення керівника або інших посадових осіб юридичної особи до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень може бути здійснено на письмовий запит фізичної особи (уповноваженої нею особи) у Головних управліннях юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управліннях юстиції в областях, містах Києві та Севастополі у формі інформаційної довідки з відповідного реєстру.
Додатково інформуємо, що Міністерством економічного розвитку і торгівлі України як головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державних закупівель, 30 квітня 2015 року надано роз’яснення № 3302-05/14183-07 «Щодо набрання чинності змін до Закону України «Про здійснення державних закупівель».
![[TITLE]](/images/templatemo_logo.png){kind=logo}